Загінне полювання в Іспанії. 

Історія монтерії в горах королівства тягнеться з початку ХІІІ століття. Саме тоді іспанські аристократи започаткували типове облавне полювання з великими зграями собак та загоничами. Трофеями на монтерії здебільшого були кабани, олені та ведмеді. Цей, по праву аристократичний, спосіб полювання дозволяли собі лише заможні люди, які верхи зі списом у руках або пішки з холодною зброєю вислідковували та добували звіра. Одною із найважливіших норм закону, що регулює монтерію є добування звіра холодною зброєю з під зграї собак, для того, щоб не налякати та не поранити собак. У більшості випадків, звіра в такий спосіб добувають псярі (люди, які утримують мисливських собак у великій кількості для облавних полювань) і добутий трофей автоматично переходить у їх розпорядження. Така традиція зберігалась до початку ХVII століття. При появі вогнепальної зброї монтерія зазнала змін. Мисливців почали розставляли на високі пагорби, з яких добре проглядалось угіддя. Після цього загоничі та псярі з зграями собак (25-30 собак) гнали звіра на мисливців, задача яких зводилась до виваженого та влучного пострілу. У даний час монтерія є одним з найцікавіший та найприбутковіших видів полювань в Іспанії. Щоб на мить уявити себе у ролі іспанських аристократів, на монтерію з року в рік приїжджає все більше мисливців з закордону.

За іспанськими законами монтерію дозволяють проводити раз в рік в угідді площею не менше 500 гектарів. У випадку, коли площа угіддя значно перевищує встановлену норму – кількість облавних полювань в угідді збільшується лінійно (наприклад 2000 га – 4 монтерії в рік). Проводять полювання як у відкритих угіддях державної власності так і в приватних угіддях. Ціна такого задоволення, в залежності від кількості добутих трофеїв, коливається від 70 до 6000 євро та встановлюється мисливським колективом у державних угіддях, або власником, якщо угіддя орендується. Також власник або мисливський колектив, перед монтерією, визначаються з кількістю мисливців та собак, яких допускають до полювання, обмежують види звірів на яких буде відбуватись полювання, встановлюють ліміт здобичі на одного мисливця та загальну кількість звірів, яку можна відстріляти. Всі ці обмеження регламентуються нормами закону про полювання.